| liliana-kravchenk | Дата: Понеділок, 25.01.2016, 17:43 | Повідомлення # 1 |
 Рядовий
Група: Администраторы
Повідомлень: 15
Статус: Offline
| Розминання– цемасажний прийом, при якому руки масажиста м’яко еластично охоп-люють м’язи
пацієнта, відтягують їх від тіла або притискують м’язи до підлеглих тканин і
розтягують, стискують та скручують їх у різних напрямках.
Він призначений в основному для
дії на м’язи і є їхньою пасивною гімнастикою.
Прийом також діє на всю товщу
шкіри та на прилеглі до м’язів тканини.
Метазастосування.
1. Енергійностимулювати кровообіг і лімфообіг у м’язах та прилеглих тканинах.
2. Посилитиобмін речовин у тканинах м’язів.
3. Підвищититемпературу тканин.
4. Забезпечитирозсмоктування патологічних ущільнень та відкладень у м’язах.
5. Попередитиатрофію м’язів і нормалізувати їхню скоротливу функцію.
6. Підготуватитканини до вібрації.
Механізмидії.
1. Глибокавиражена механічна дія.
2. Сильнийрефлекторний, гуморальний і біоенергетичний впливи.
Фізіологічний впливрозминання на організм.
1. Розминання інтенсивно стимулює рух кровіта лімфи, що викликає розсмоктування патологічних відкладень, рубців, набряків.
2. Значно посилюєобмін речовин у м’язах і прилеглих тканинах.
3. Підвищуєтемпературу тканин на 5-6̊ С, унаслідок чого вони стають пластичнішими.
4. Підвищуєтонус розслаблених м’язів та усуває спазм м’язів.
5. Підвищуєрухливість суглобів.
6. Зменшуєтьсябіль у м’язах та інших тканинах.
7. Розминання супроводжується нормалізацієютонусу центральної нервової системи та функцій внутрішніх органів.
Правилавиконання розминання (методичні вказівки).
1. Привиконанні розминання необхідно діяти на м’язи, а не шкіру.
2. М’язиповинні бути максимально розслабленими.
3. Прийоми розминання виконуються плавно, ритмічно,безболісно зі швидкістю 50-60 рухів за хвилину (деякі прийоми мають швидкість
до 100 рухів за хвилину, а окремі – 30-40 рухів).
4. Розминання можна проводити в напрямівідтоку крові та лімфи і проти течії крові й лімфи.
5. Розминання починається і закінчується вділянці переходу м’язового черевця у сухо-жилок.
6. Розминання не проводиться над родимимиплямами і родимками, що виступають над поверхнею шкіри, та лімфатичними
вузлами.
7. На чутливих ділянках (голова, передня ібічна поверхня шиї, внутрішня поверхня плечей та стегон, бічна поверхня грудної
клітки) розминання виконується обережно.
8. На одному місці розминання проводитьсяпротягом 5-15 секунд, потім робиться пере-рив на 3-5 секунд, під час якого ця
ділянка погладжується. Такі поєднання розминання і погладжування можуть
повторюватися від 3 до 7 разів у залежності від чутливості тканин.
9. Інтенсивність розминання збільшуватипоступово під час проведення сеансу та від процедури до процедури.
10. Розминанняпроводиться після розтирання і чергується з погладжуванням.
11. Розминанняпроводиться перед вібрацією.
12. Під часмасажного сеансу не обов’язково виконувати всі прийоми розминання.
13. Умасажному сеансі розминання складає 50% від його загальної тривалості, а при
проблемах у м’язах (атрофія, парези, паралічі), навіть, 70-80%.
Побічніреакції розминання.
При не врахуванні чутливості
тканин пацієнта, стану його кровоносної системи, недо-триманні правил виконання
та внаслідок грубого проведення розминання можуть виникнути побічні реакції,
пов’язані з травматизацією тканин: виражена їх болючість, синці та надриви.
Видита техніка виконання розминання.
1. Розминання можевиконуватися однією або двома руками. Обома руками воно про-водитьсянаступним чином:
· Роздільно симетрично одночасно (синхронно) – обидві рукирухаються паралельно одна до одної в одному напрямку з відповідним проміжком
між ними;
· Роздільно симетрично послідовно –обидві руки рухаються паралельно одна до одної в одному напрямку з відповідним
проміжком між ними почергово;
· Роздільно послідовно– руки рухаються одна за одною, при цьому одна рука закінчує прийом, а інша
розпочинає;
· Сумісно або способомнакладання – одна рука кладеться зверху на другу з метою глибшої дії.
2. У залежності від розмірівділянки масажу, її форми, чутливості тканин і клінічних показань розминанняможе виконуватися різними частинами руки:
· Долонною поверхнеюкінчика 1 чи 2-х пальців (на обличчі, кисті, стопі, пальцях, місцях виходу
нервів, по ходу нервів, на кісткових виступах, у ділянці больових і біологічно
активних точок);
· Долонною поверхнеюкінчиків кількох пальців (ІІ-ІV, ІІ-V) (на на голові, тулубі та кінцівках);
· Усією долонноюповерхнею одного або кількох пальців (на обличчі, кисті, стопі, окремих м’язах,
кісткових виступах, міжреберних проміжках);
· Тильною поверхнеюпальців, розігнутих або зігнутих у кулак (на тулубі, щоках, підошві, долоні);
· Усією долонею або їїчастинами (підвищенням великого пальця, підвищенням мізинця, опорною частиною
кисті) (на тулубі та кінцівках);
· Ліктьовим краєм кисті;
· Променевим краєм кисті;
· Долонною поверхнеюпередпліччя (на тулубі, сідницях і кінцівках).
3. Розминання може виконуватися у наступних напрямках:
· Повздовжньому(на тулубі та кінцівках);
· Поперечному(на тулубі та кінцівках);
· Концентричному,при якому колові рухи виконуються на одному місці (на су-глобах, окремих
м’язах, животі);
· Коловому,при якому колові рухи виконуються з просуванням у повздовжньому чи поперечному
напрямках, ніби нанизуються один на одного (на тулубі, сідницях, кінців-ках);
4. За амплітудою (довжиною) розминання може бути:
· Безперервним,при якому руки рухаються плавно, не відриваючись від тіла паці-єнта, і розминають усі
частини м’яза. Прийом має добру розслаблюючу дію;
· Перервним,при котрому масажні рухи короткі, уривчасті, в результаті чого про-пускаються
окремі ділянки м’яза. Його застосовують для значної стимуляції нервово-м’язового
апарата і кровообігу, а також при необхідності обійти уражені ділянки тканин
(болючі зони, подряпини, родимки тощо).
5. Засилоютиску на тканини пацієнта розминання буває:
· Поверхневим,коли руки масажиста тиснуть на тканини пацієнта з невеликою силою і тому його
дія ніжніша;
· Глибоким,при якому руки масажиста сильно тиснуть на тканини пацієнта, що викликає
значний стимулюючий ефект, сприяє гарному опорожненню венозних і лімфатичних
судин, збуджує рецептори м’язів, сухожилків, судин, кісток і глибоких шарів
шкіри.
6. Узалежності від форми ділянки тіла,прийоми розминання поділяються на:
· Плоскі,котрі виконуються на плоских поверхнях тіла (спина, груди, живіт, стегна тощо);
· Охоплюючі,що проводяться на циліндричних ділянках тіла (руки, ноги, шия, пальці, кісткові
виступи, краї м’язів, ніс і т.д.).
7. Зачастотоюзастосування прийоми розминанняможна об’єднати у дві групи:
· Основніприйоми розминання, котрі застосовуються завжди, бо дають можливість за
короткий час досягнути максимальної ефективності дії прийому на організм
пацієнта;
· Додаткові(допоміжні) прийоми розминання, що застосовуються рідше. Їх вико-ристовують з
метою посилення чи послаблення дії розминання на тканини пацієнта, або ж у
випадку необхідності їх застосування, пов’язаної з анатомічними особливостями
ділянки масажу, де основні прийоми майже не використовуються (пальці, ніс
тощо).
Характеристика окремих прийомів розминання.
1. Основні прийомирозминанняє охоплюючими і виконуються всією кистю на м’язах, що виступають над поверхнею
тіла. Нараховується кілька основних прийомів розминання.
· Повздовжнє розминання однієюрукою (напівялинкове, ординарне, ординарний гриф). М’язабо група м’язів (на кінцівках) охоплюється однією рукою так, щоб великий
палець був із одного боку м’яза, а решта пальців із протилежного боку. Руку
ставимо на м’яз під кутом близьким до 45̊. М’яз повинен повністю заповнювати
утворену пальцями заглибину. Всіма пальцями ніжно стискуємо м’яз, відтягуємо
його від кістки і обережно розминаємо усією поверхнею великого пальця на решті
пальців, як на підставці, у коловому напрямку, поступово зміщуючись вздовж
м’яза безперервно чи ривками зі швидкістю 40-60 рухів за хвилину. Рухатися
можна у двосторонньому та односторонньому напрямках. Рідше м’яз можна розминати
чотирма пальцями на великому.
Для
посилення дії прийому його можна виконувати способом накладання (подвійний гриф). Друга рука накладається зверху на руку, що виконує прийом.
· Повздовжнє розминаннядвома руками, поставлених поруч. Обидві рукиставимо на один і той же м’яз перпендикулярно до нього на відстані 2-4 см між
ними. Великі пальці кожної руки розташовуються з одного боку м’яза, а решта з протилежного.
Потім почергово кожною рукою обережно стискуємо м’яз і відпускаємо. Рухаємося
вздовж м’яза плавно безперервно або ритмічними ривками зі швидкістю 40-50 рухів
за хвилину у двосторонньому або односторонньому напрямку.
· Повздовжнє розминаннядвома руками, поставлених симетрично (ялинкове,подвійне ординарне розминання). Прийомвиконується при масажі кінцівок. Обидві руки ставимо симетрично з обох боків
відповідної частини кінцівки (на передню і задню групу м’язів) так, як при
проведенні повздовжнього розминання однією рукою. Виконується прийом таким же
чином, тільки почергово кожною рукою.
· Комбіноване повздовжнєподвійне ординарне розминання виконується якнапів-ялинкове, але двома руками на одному м’язі. При цьому одна рука рухається
переднім ходом, а інша заднім ходом у одному напрямку. Відстань між руками може
бути від 2 до 8 см у залежності від довжини м’язів.
· Поперечне розминаннядвома руками (подвійне колове розминання).Обидві руки ставимо на один м’яз під кутом близьким до 45̊, відкритим назовні
від кожної руки. Між руками повинен утворитися кут приблизно у 90̊. Великі
пальці кожної руки розташовані з одного боку м’яза, а інші з протилежного.
Відстань між руками становить 1-3 см. М’язи повністю заповнюють жмені, ніжно
стискуються руками та обережно зміщуються у поперечному напрямку: одна рука рухає
м’яз у свій бік, а друга у протилежний, а потім навпаки. На одному місці можна
зробити 2-3 таких циклів. Рухатися по м’язу можна безперервно або ривками у
двосторонньому чи односторонньому напрямках зі швидкістю 40-50 рухів за
хвилину.
2. Додаткові прийоми розминаннявиконуються з певною метою на різних ділянках тіла або визначаються формою
відповідної частини тіла.
· Натискування(надавлювання)виконується у вигляді ритмічних перервних рухів,спрямованих перпендикулярно до тканин пацієнта, з частотою 25-60 разів за 1
хвили-ну.
Його можна виконувати у плоскому варіанті різними частинамиоднієї або обох рук (кінчиком одного та кількох пальців (граблеподібно), долонною
або тильною поверхнею одного чи кількох пальців, розташованих паралельно разом,
усією долонею і її підвищен-нями,
кулаком, ліктьовим краєм кисті); на циліндричних поверхнях прийом виконується охоплюючимспособом усією долонею або променевим краєм. При масивних м’язах та ожирінні
виконується двома руками способом накладання.
· Здавлювання – цеприйом розминання, при якому обидві руки чи їхні частини (кінчики одного або
кількох пальців, ліктьові краї, кулаки) ставлять паралельно одна до одної на
віддалі від 1 до 10 см між ними, притискують м’язи до підлеглих тканин і зустрічними рухами здавлюють тканинипацієнта з частотою 30-50 разів за хвилину. Прийом можна виконувати уповздовжньому і поперечному напрямках. На циліндричних ділянках тіла
здавлювання виконується охоплюючим способом променевимикраями двох рук. На обличчі та дрібних м’язах його виконують щипцеподібнимспособом однією рукою або двома руками симетрично.
· Розтягнення. Цейприйом дуже схожий на попередній. Відрізняється лише тим, що руки рухаємо в
протилежних напрямках.
· Зсування. Наплоских ділянках тіла зсування виконують шляхом притиснення м’язів до підлеглих
тканин із наступним їх зміщенням у взаємоперпендикулярних напрямках
(уперед-назад, управо-вліво) 2-3 рази. Прийом можна виконувати кінчиком одного
та кількох пальців (граблеподібно), долонною поверхнею пальців, долонею, опорноючастиною кисті, кулаком: однією або двома руками роздільно симетрично, одна за
одною і сумісно. М’язи, що випинаються над поверхнею тіла зсуваютьохоплюючим способом однією або двома руками, а дрібні м’язи –щипцеподібним.
· Посмикування виконуєтьсякінчиками І-ІІ або І, ІІ і ІІІ пальців, котрі захоплюють тканини пацієнта з
м’язами, відтягують перпендикулярно вгору і відпускають. Його проводять однією
рукою, обома руками симетрично або поперемінно зі швидкістю до 100-120 рухів за
1 хвилину.
· Граблеподібне розминання виконуєтьсядолонною поверхнею усіх кінчиків паль-ців, які випрямлені у суглобах, розведені
в боки та поставлені до тканин пацієнта під кутом 30-45̊̊. При збільшенні кута
між пальцями і тканинами глибина дії зростає. Його можна виконувати у коловому
напрямку за рухом годинникової стрілки і проти її руху, однією або двома руками
роздільно симетрично, послідовно та сумісно, перервним й безперевним методами
зі швидкістю 40-60 рухів за 1 хвилину. Прийом використовують при масажі голови,
тулуба, міжреберних проміжків, сідниць, стегон і т.д., особливо коли потрібно
обійти уражені ділянки (рубці, родимки, варикозні вузли тощо).
· Колове розминаннякінчиками ІІ-ІVпальців поставлених разом. Названі пальціпритискують один до одного, згинають у міжфалангових суглобах і ставлять на
тканини пацієнта під кутом близьким до 90̊. Рука опирається на великий палець
або опорну частину кисті. Методика і техніка виконання ідентична
граблеподібному прийому. Він має глибшу і сильнішу дію, тому використовується
на масивних м’язах і при ожирінні.
· Гребнеподібне розминання проводитьсятильною поверхнею середніх фаланг ІІ-ІVпальців, зігнутих у кулак, або кістковими виступамиосновних фаланг для сильнішої дії. Кінчики пальців не повинні торкатися долоні.
Зігнуті пальці тримати вільно. Великий палець торкається середньої фаланги
вказівного пальця. Його можна виконувати однією та двома руками усіма способами
у коловому напрямку як граблеподібний прийом. Прийом досить глибокий, тому його
доцільно застосовувати на ділянках тіла з масивними м’язами (спина,
живіт, сідниці, стегна), щільними фасціями (підошва, долоні), при ожирінні. При
напів-зігнутому положенні
пальців прийом стає м’яким, тому його можна виконувати на бічній поверхні шиї,
на щоках і підвищеній чутливості м’язів.
· Колове розминанняопорною частиною руки. При здійснені прийомупальці повинні бути максимально розслабленими, працює лише опорна частина кисті
або підвищен-ня
великого чи малого пальців. Техніка і методика виконання подібні до попереднього
прийому. Він виконується на масивних м’язах.
· Колове розминаннякінчиком одного пальця (І, ІІ або ІІІ).Прийом виконується на дрібних м’язах, а також застосовується у точковому
масажі.
· Фінське розминання виконуєтьсякінчиками І, ІІ і ІІІ пальців однієї або двох рук (роздільно чи сумісно) на
плоских і коротких м’язах спини й кінцівок. М’яз щільно притискується до
поверхні кістки і роздавлюється у коловому напрямку. Пальці рухаються
безперервним способом уздовж м’яза. Як правило прийом виконується у напрямку
відтоку крові та лімфи. Але його можна виконувати і в зворотному напрямку та
перервним способом.
· Щипцеподібне розминаннявиконується долонними поверхнями нігтьових фаланг І-ІІ, І і ІІІ, І і ІІ-ІІІ
пальців на окремих невеликих м’язах стопи, кисті, підборіддя, шиї та на вушній
раковині у повздовжньому й поперечному напрямках. Техніка і методика виконання
подібна до відповідних основних прийомів.
· Охоплююче розминання заСаркізовим-Серазіні. Обидві руки ставимона кінцях м’яза під кутом 45̊, відкритим назовні, а кут між руками повинен бути
близьким до 90̊. Великі пальці двох рук повинні бути з одного боку м’яза, а
решта пальців - з протилежного. М’яз повинен повністю заповнювати руку. Потім
почергово кожною рукою стискуємо та відпускаємо м’яз, наближаючись до його
середини. Дійшовши до середини м’яза, повертаємося такими ж масажними рухами до
кінців м’яза. І так повторюємо декілька разів. Швидкість рухів повинна
становити 40-60 разів за 1 хвилину. На дрібних м’язах цей прийом можна
виконувати щипцеподібним способом.
· Валяння –це ніжний прийом розминання, котрий виконується на м’язах кінцівок, особливо
при їх болючості після травм тощо. М’язи ніжно стискуються долонями обох рук,
розташованих симетрично по обидва боки відповідної частини кінцівки. Пальці рук
випрямлені й розміщені паралельно. Руки рухаються в протилежних напрямках (до
себе та від себе) і розкочують м’язи між собою, ніби тісто, зі швидкістю 40-50
рухів за хвилину. При енергійному виконанні валяння м’язи зміщуються по кістках
із великою амплітудою і сильно деформуються, що викликає значне їх збудження.
· Накочування.Це досить сильний прийом розминання, тому виконується на мало-чутливих ділянках
тулуба, сідницях і стегнах. Кінцями великого та ІІ-ІІІ пальців (іноді всіх)
обох рук захоплюємо складку тканин пацієнта відповідної товщини і переміщуємо
її у певному напрямку (повздовжньому, поперечному, косому). Краще це робити
вздовж м’язових волокон і в напрямку відтоку крові та лімфи, особливо при їх
застої й набряках. Складку можна переміщувати з невеликим її притисканням до
підлеглих тканин або з незначним відтягуванням перпендикулярно вгору від
тканин, що збільшує інтенсивність дії. Прийом потрібно проводити обережно, без
поспіху.
На
животі накочування можна виконувати ще й іншим способом. Однією рукою охоплюємо
складку тканин живота і відтягуємо їх перпендикулярно від його поверхні. Другу
руку ліктьовим краєм біля основи складки занурюємо вглиб живота. На долонну або
тильну поверхню цієї руки накочуємо відтягнуту складку тканин живота і розминаємо
її на них у коловому напрямку двома-трьома рухами. Потім переходимо на іншу
ділянку передньої стінки живота і повторюємо прийом. Він показаний при
дряблості м’язів живота після пологів і схуднення, при ожирінні, при масажі
шлунка та кишок.
· Вижимання.Це масажний прийом, який виконується в напрямі відтоку крові та лімфи,
забезпечує швидке опорожнення кровоносних і лімфатичних судин, зменшує набряк,
підвищує тонус м’язів і шкіри, зменшує больові відчуття. Він є одним із
основних прийомів дренажного та відновлюючого масажу.
Плоскевижимання можна проводити ліктьовим краєм однієїруки або двома руками симетрично роздільно чи двома руками сумісно. Всі пальці
руки випрямлені та притиснуті один до одного. Кисть ставимо на тканини пацієнта
під кутом 30̊, притискуємо їх до підлеглих тканин і рухаємо руку в напрямі
відтоку рідких тканин. Прийом повторюємо 2-3 рази.
Також
вижимання на плоских поверхнях можна виконувати великим пальцем і його
підвищенням. Великий палець відводять убік на 90̊, а інші пальці випрямлені та
злегка притиснуті один до одного. Перший палець ставимо впоперек м’яза,
притискуємо його до тканин і вижимаємо вздовж м’яза. На вузьких ділянках
вижимання можна виконувати долонною поверхнею великого пальця.
На
циліндричних поверхнях вижимання виконується охоплюючим способом:ліктьо-вим краєм напівзігнутої кисті та променевим краєм із відведеним великим
пальцем однієїю або двома руками. На дрібних частинах тіла (кисті, стопи,
вузькі м’язи тощо) вижимання проводиться щипцеподібним способом.
|
| |
| |
